Фестиваль актуальної пам’яті «Недитячий час»

04.05.2017

Фестиваль актуальної пам’яті «Недитячий час», приурочений до Дня пам’яті та примирення й  72-ї річниці перемоги над нацизмом у Другій світовій війні  проходив у місті Харкові з третього по п’яте травня. В межах фестивалю, у фойє нашого Театрально-концертного центру 4-го травня відкрито виставку за результатами міського студентського краєзнавчого конкурсу «1941-1945: фотоісторія у родинному альбомі».

Говорить головний організатор та ініціатор фестивалю, директор етнографічного музею імені Гната Хоткевича НТУ «ХПІ», мистецтвознавець, історик, етнограф, філолог Михайло Красиков:

„Фестиваль має назву „Актуальна пам’ять”, оскільки пам’ять буває й державною, яка охоплює суспільство і кожного з нас особисто. Буває так, що люди найзаповітніше тримають у найпотаємніших закапелках сімейної пам’яті, не доносячи до широкого загалу, оскільки воно не збігається із офіційною державною історією. Намагаючись убезпечити себе, здебільшого – з політичних причин, люди приховують фрагменти сімейної історії, яка є частиною неофіційної, справжньої історії суспільства. Я, як культуролог, маю свої пріоритети, тож вважаю, що нам цю історію обов’язково треба знати. Цей наш фестиваль актуальної пам’яті присвячений темі війни. Адже війна, це те страшне явище, яке прийшло на нашу землю і стосується кожного з нас. Йдеться не про офіційний пафос, а про те, що кожній людині всередині болить. Тут є історії, які вражають, вони ніяк не вписуються в офіційну історіографію, затверджену цензурою. ”

Після відкриття виставки відбулася творча зустріч із харківською поетесою, виконавицею тематичних пісень та віршів про воєнне дитинство з книги «Мої спогади» письменниці та співачки, лауреата літературних премій   Елеонорою Булгаковою, яка, зокрема сказала:

„Я з того покоління, яке називають дітьми війни. Це жахливе непорозуміння, а не назва. Діти та війна несумісні. Діти мають народжуватися та зростати в тиші. Я пам’ятаю той день, коли ми дізналися, що війну скінчено. Хтось радів, а хтось просто вив, дізнавшись, що близькі загинули. Як можна називати день Перемоги святом, якщо вся земля була всіяна трупами? Це має бути днем Скорботи. Я завжди вважала, що після таких страхіть, війна ніколи не повториться. І яким же шоком було отримати цинковий гроб із тілом однокласника моєї дочки! Дев’ятнадцятилітній хлопчик загинув у Афганістані. Війну треба припинити. Люди мають сісти за стіл переговорів і домовлятися.”

Пізніше, о 16.30 відбулася вистава-спомин, яка мала назву «Пам’ятаємо….». Захід для дітей воїнів АТО, переселенців з окупованих територій, громадської організації «Фундація материнської любові», Міжнародної Християнської благодійної організації «Армія спасіння», громадської організації інвалідів та інших дітей соціально незахищених верств населення підготували юні артисти народного шоу-театру оригінального жанру «Діти майбутнього» за участі хореографічного ансамблю танцю «Промінь».

Режисер Альона Ніколайчук наголошує, що колектив «Діти майбутнього» щорічно дає тематичні концерти:

„Враховуючи, що на Сході України ллється кров, ми закликаємо усіх людей не допустити цього знову. Наша театрально-музично-хореографічна композиція має назву «Пам’ятаємо. Цінуємо. Ніколи не допустимо.» Три етапи війни: як розпочалася війна, коли її ніхто не чекав; які події вона за собою потягла, скільки було втрачено наших молодих хлопців – чиїхось синів, батьків, чоловіків; як їх чекали та пам’ятали. Напевне, це і врятувало життя кожному із героїв. В роки війни загинуло понад 50 мільйонів наших співвітчизників, і ми хочемо сказати, що народ, який не знає своєї історії, не має майбутнього. А ми – театр «Діти майбутнього». Тому ми повинні знати, пам’ятати і вклонятися тим ветеранам, які подарували нам можливість насолоджуватися життям, нашою Батьківщиною – Україною. Наша композиція надзвичайна, бо деякі твори до неї написані мною та дітьми: ми відтворювали листи дідусів, бабусь, сестер і мам солдатів. Також ми використовували твори світової літератури. І третій етап, це, звичайно, Перемога: голос Левітана, святий для наших дідусів і бабусь, який і голосив цю Перемогу. І сьогодні, я думаю, ці дітки, яким від трьох до вісімнадцяти років, пропускають все це через себе, як справжні актори. Гадаю, наша композиція «Пам’ятаємо. Цінуємо. Ніколи не допустимо.» нині нікого не залишає байдужим. Сьогодні ветеранів зосталося дуже мало. Усім їм хочемо вклонитися низько-низько до землі. Тому, що ми дуже любимо і цінуємо нашу неньку-Україну, найкращу країну в світі.”

Хореограф, керівник танцювального колективу «Промінь» Олена Панишева ділиться особистими відчуттями щодо Дня пам’яті та примирення і Дня Перемоги.

„Нас запросили на цей концерт, і ми дуже дякуємо, бо дітям потрібно знати історію і виступати на такій великій сцені. Ми виконуємо дитячі номери „Білосніжка і сім гномів” та „Чиполіно”: війна чи мир, а діти є діти. Дитяча тема має звучати за будь-яких обставин. В концерті беруть участь діти від восьми до 15-ти років. День примирення та день Перемоги дуже визначні дні для мене. З одного богу – свята, з іншого – дні вшанування людей, які бачили ту війну і розуміють що таке мир, а що таке війна. Коли буде мир, то тоді свято буде святом, діти будуть щасливі, і жити нам буде на багато краще. Зараз іде війна. Якби це було можливо, ми би поїхали виступати в АТО. Хочеться підтримати наших солдат, щкода, що їх сьогодні немає на цьому святі. ”

Календар подій

« »

Пн
Вт
Ср
Чт
Пт
Сб
Нд