Концерт Євгенії Костенко

30.03.2017

Напередодні Дня Соборності України в залі "Обласного організаційно-методичного театрально-концертного центру" відбувся урочистий концерт за участі заслуженої артистки України Євгенії Костенко і Народного аматорського ансамблю народного танцю "Закаблуки" (керівник — заслужений працівник культури України Олена Ковалівська).

Україна — єдина країна. Нас об'єднує не тільки державна, але й творча соборність. Доказом цього став концерт Євгенії Костенко, з якою поспілкувалася після виступу.

 — Пані Євгеніє, як Ви готували програму сьогоднішнього концерту?

Євгенія Костенко:  У моєму репертуарі дуже багато українських пісень не тільки класичних, усім відомим і всіма улюблених. Маю багато написаних спеціально для мене — як «східними» так і «західними» авторами. В мене багато творчих друзів, оскільки на Східній Україні я ходила до школи, а на Західній — навчалася в інституті культури, у Рівному.

 — Як би Ви охарактеризували атмосферу сьогоднішнього концерту?

Євгенія Костенко:  Вона така тепла та яскрава! Глядачі — люди, котрі поважають мою творчість і дуже люблять українські пісні. Тож не диво, що не лише сьогодні, а й завжди на моїх концертах панує душевна атмосфера. Цього дня — сила-силенна квітів, безліч щирих слів, сповнених любові. Це не переший мій вечір української пісні. Було два у Києві. Один — у будинку вчителя, а другий — сольний концерт у Будинку звукозапису нашого рідного Українського радіо. Там дуже велика зала. Було прохолодно, десь градусів 15-16, але я того не відчувала, співала, зігріта любов’ю глядачів. Ця програма транслювалася по радіо «Культура».

 — Але ж шкідливо для голосу співати при такій низькій температурі?

Євгенія Костенко:  Це залежить від того, на що виконавець налаштований. Я була в тоненькій червоній сукні і легеньких босоніжках, але холоду не відчувала зовсім і не захворіла. Було багато емоцій: радість і сльози на очах слухачів.

 — Пісні для харківського концерту до Дня Соборності України — як вони народжувалися?

Євгенія Костенко:  Важко! Адже я зажди дуже прискіплива до слів, до музики. Обговорюю з авторами кожне слово — завжди. Тому ці пісні можна вважати витворами високого мистецтва, цю думку поділяють і слухачі. Це такі пісні як «Берегиня», «Хай біда Україну мине». Вони вже звучали й по українському радіо, й на телебаченні. Довгий час співпрацюю з композитором Віктором Ліфанчуком. Він живе і працює зараз у Вінниці. Його пісень у моєму репертуарі дуже багато. Зокрема, «Старий романс», «Молоді - щасливі», «Хрещатий барвінок». Вони часто звучать по радіо. Пісні наших харків’ян! «Харків — моя любов» В'ячеслава Корепанова на вірші Олекси Марченка, «Не судіть любов» — написала наша поетеса Людмила Петрик на музику Юрія Овчаренка. «Нічний вокзал», «Пам’яті друзів» — пісні Людмили Петрик на музику Миколи Стецюна  — наших харків’ян! Це не просто — гарні, це — розкішні пісні. Дуже глибокі. Я розчиняюся в цих піснях, коли виконую їх. Є в мене і пісні „західного” стилю. Наприклад  — «Зелені яворочки». Вона наприкінці 90-х – початку 2000-х була першою в хіт-парадах Українського радіо. Також — «Ой, у лісі зеленому».

 — З ким Вам більше подобається співпрацювати: з поетами чи з поетками?

Євгенія Костенко:  Мабуть, більше подобаються тексти поетів-жінок, а музика — написана чоловіками. Поетеси краще відчувають жіночу душу, а чоловіки вміють відображати її в музиці. Принаймні, так на мою думку.

 — Про яку пісню Ви мрієте?

Євгенія Костенко:  Я завжди співаю лише про кохання, тож і омріяна пісня теж має бути про кохання. Багато пісень з мого репертуару трішки сумні. Але це  — життя! Теплий і м’який сум, це  —  глибина душі, про це треба співати. Я полюбляю лірику, наполовину — сумні та оптимістичні.

 — А патріотичні?

Євгенія Костенко:  Співаю патріотичні: «Берегиня», «Україна», але всі мої патріотичні пісні засновані на любові, мають душевний характер: про маму, про хатинку. Вони — ніжні та жіночні. Не диво, адже вірші до них писали жінки.

 — Ви знімаєте кліпи?

Євгенія Костенко:  Є якісь, гуляють десь по Інтернету. Але зараз це робити дуже важко, бо — дорого.

— Вас хтось «розкручє», допомагає?

Євгенія Костенко:  Ні, я сама себе «розкручю». Я просто працюю: співаю для людей, які люблять мою творчість.

 

З Євгенією Костенко спілкувалася Вікторія Березка

Календар подій

« »

Пн
Вт
Ср
Чт
Пт
Сб
Нд