День Святителя Миколи Чудотворця

19.12.2016

«Новорічний ранок -- Святий Миколай, до нас завітай!»

Цикл новорічних свят в Україні традиційно завершується «на Василя», який співпадає з і „старим” Новим роком. «З Новим роком, з Василем!», — вітають люди одне одного.

Змінюються часи — змінюються й Новорічні традиції. Ще зовсім недавно дітлахам роздавали Новорічні подарунки дід Мороз із Снігуронькою, а сьогодні їм на заміну приходить святий Миколай. Щоб зрозуміти чому так, спробуємо пояснити, як виникали персонажі та ким були їхні прототипи.

У дохристиянські часи народи східної Європи, поклоняючись силам природи, намагалися їх задобрити. Зокрема, існував обряд жертвоприношення злому духові — Морозу. Аби змилостивився, приносили йому в жертву красуню-дівчину, прив’язавши її в лісі коло капища. Коли дівчина замерзала на смерть, вважалося: Мороз прийняв жертву. Дикі звірі знищували тіло, а язичники вірили: злий дід поніс її у своєму мішку.

З приходом християнства жорстокий звичай забувся, а образи Мороза і Снігуроньки потрапили в казки із сумним фіналом: Снігуронька однак гине, хоча й — від тепла.

Святий Миколай, навпаки, був живою людиною. Народна фантазія наділила його функцією приносити різдвяні подарунки тому, що реальний єпископ Мирлікійський багато допомагав бідним.

За радянських часів боротьба з релігією призвела до «переродження» Мороза і Снігуроньки на доброго дідуся з веселою онучкою, які приносять подарунки та розважають дітлахів.

Наразі, намагаючись згадати історію і відтворити звичаї предків, можемо обирати — який нам рідніший?

То як же пройшли новорічні вистави у Харківському обласному Театрально-концертному центрі?

Цьогоріч тут подарунки приносив Святий Миколай. Чому так, розказала постановник свята — заступник директора Департаменту культури і туризму Харківської обласної державної адміністрації — Наталія Плотнік. Вона ж — керівник театру народної пісні «Талиця».

Нататія Плотнік:

„Новорічні свята у нас присявячені традиціям Слобожанщини.

За сюжетом, Баба-Яга і маленьке чортенятко, аби зіпсувати свято, вирішили викрасти Новорічні подарунки. Але ж якщо просто вкрасти мішок, то всі одразу зрозуміють, чиїх то рук справа! Отож вони вигадали капость: розрізали мішок. Тож, коли Святий Миколай ішов до дітей на свято, подарунки дорогою з мішка повипадали. Отак він їх і розгубив. Подальшу дію засновано на тому, що діти разом із Святим Миколаєм мандрують у пошуках подарунків.

Подарунками ж є традиційні обрядові свята, які відзначають на Слобожанщині протягом року. Ми показуємо обрядові танці та пісні всіх пор року.

Символом нашого свята є не Дід Мороз, який десь там мешкає у лісі і лише раз на рік виходить звідти роздавати подарунки, а Святий Миколай — він живе на Небесах, і звідти протягом року спостерігає за тим, як діти себе поводять. Він усе бачить, від нього нічого неможливо приховати. Тому ми обрали його за Новорічний символ. Він дарує найголовніше – дружбу, взаємоповагу, єдність, любов до своєї країни.

На виставу ми запросили дітей-переселенців та тих, чиї батьки є воїнами АТО. Багато інтерактивних ігор саме для того, щоб глядачі стали учасниками свята і запам’ятали його на увесь рік.”

Святого Миколая на сцені зображував режисер відділу культури і туризму Харківської районної державної адміністрації Олександр Кашурін.

Він запевнив, що, як Святий Миколай, вже не підкладає різки під подушки неслухняних дітей, бо нині це — не педагогічно. Воліє проводити виховну роботу з батьками. Готуючись до цієї ролі, ходив до церкви, поставив свічку перед образом Святого Миколая і попросив його допомогти зіграти цю роль. Вважає,  це дуже відповідальним. Нема нічого поганого в тому, щоб грати святу людину, головне — нести зі сцени добро. Серед глядачів — багато дітей, які були змушені переїхати на Харківщину. Їм буде особливо цікаво познайомитися із Слобожанськми традиціями, це і є головними „подарунками”. Але й цукерки після вистави — також!

Полінка Найденко з Покотилівки зіграла чортенятко, яке під’юджувало Бабу-Ягу робити капості. Сама дівчинка не здивована тим, що Наталія Анатолівна довірила їй цю роль, бо має таке амплуа: зазвичай грає негативних героїнь. Утім, запевняє, що в житті намагається бути слухняною та гарно вчитися.

Анастасія Шинкаренко, яка під час традиційного фестивалю «Зимовий Сонцеворот» була Казкаркою, цього разу перевтілилася у Бабу-Ягу. Попри підступний образ, зичить слобожанам і всім українцям, щоб жодні Бабки-Йожки не нашкодили їм у житті, а ще — миру, добра та любові.

Головну героїню — дівчинку Юлечку, до якої приходить Святий Миколай — грала п’ятирічна учасниця «Талиці» Юлія Литвин. Малеча на рівні з Олександром Кашуріним грала понад годину — у всіх вокально-танцювальних номерах.

Також у постановці свята брали участь вокальний ансамбль „Проталинка” і фолк-група „Талиця” з Бабаїв, зразковий ансамбль танцю „Данс-Вьород” з Мерефи, а також три харківських творчих групи: зразковий колектив „Асоль” міського палацу дитячої та юнацької творчості, зразковий ансамбль народного танцю „Джерельце” палацу культури Основ’янського району та народний аматорський колектив „Сонцеворот” Харківської гуманітарно-педагогічної академії.

Календар подій

« »

Пн
Вт
Ср
Чт
Пт
Сб
Нд