День Гідності і Свободи

24.11.2016

Концерт до Дня Гідності та Свободи відбувся 24-го листопада у Харківському Театрально-концертному центрі.

У концерті взяли участь голос Майдану трубач Костянтин Олійник, актор Микола Мох, харківський бард Микола Воловик, співаки Люцина Хворост та Борис Севастьянов, гурти «ПаПа Карло», «Село і Люди», «Урбаністан».

Запитання: «Що для Вас означають слова «Революція гідності?» було ключовим для всіх учасників. Кожен відповів по-своєму.

Актор Микола Мох:

“Революція Гідності для мене означає те, що сьогодні я можна без ризику для життя приходити до пам’ятника Шевченку і не боятися, що звідти не дійдеш живи та не скаліченим додому. Під час Майдану я ходив до пам’ятника усю зиму, маже щодня, разом із актрисою театру імені Шевченка Наталією Головіною. Ми боялися, бо там могли побити. Слава Богу, цього не трапилося. Але зараз я з гідністю йду до Тараса Шевченка й не боюся бути покаліченим чи забитим. Я багато разів читав на Майдані Шевченка, Стуса, інших авторів, котрі добре писали про Україну. Зараз є волонтером Південного посту, другий рік ми там працюємо цілодобово. До виступу підготував фрагмент поеми Шевченка «Кавказ», слова з якої вимовив перший із героїв Небесної сотні Сергій Нігоян. Він першим пішов із життя і запам’ятався словами: “Борітеся! Поборете!” І я сьогодні маю прочитати велику частину з поеми „Кавказ”, де звучать ці слова.”

Співачка Люцина Хворост була одним із голосів Майдану. Її пісні зігрівали душі навіть у найлютіші морози.

Люцина Хворост:

“Головне надбання Революції Гідності, це – усвідомлення власного історичного шляху, Незалежності, місії в світі. Але, звичайно, треба пам’ятати, що Свобода та Незалежність що Свобода і Незалежність передбачають також і велику відповідальність, обов’язок та вміння спиратися на власні сили. Мені здається, що шанс, який люди вибороли страшними і кривавими зусиллями, можна було би використати й краще. Приємно, що ті зусилля пам’ятають. І ми маємо пам’ятати! Але – заради чого це все починалося і якими були прагнення тих, хто тоді виходив на Майдан? Мої особисті прагнення полягали в тому, щоб прилучитися до руху за вивільнення України з російських пазурів — даруйте мені таке дещо жорстке формулювання!”

Харківський бард Микола Воловик є знаним серед патріотично налаштованих громадян в різних куточках України.

Микола Воловик:

“Я був і на першому Майдані, а потім так воно і пішло... Найбільше з харківського Євромайдану запам’яталося людська свідомість: люди йшли, не боялися, а ще ж не було зрозуміло, у який бік все це повернеться. Найбільше вразило страшне побоїще 7-го квітня 2014-го року, коли сепаратисти захопили ХОДА.”

Музиканти гурту «ПаПа Карло» були серед тих, кого захопили сепаратисти під час бійні на вулиці Римарській. То була одна з перших трагічних подій у Харкові.

Соліст гурту „ПаПа Карло” Василь Рябко:

“Після цієї Революції люди мають поводити себе гідно. В тій ситуації на вулиці Римарській я серйозно думав, що нас тоді вб’ють. Ми думали, що в цю мить треба себе вести гідно і намагалися це робити.”

Співак, композитор та волонтер Борис Севастьянов до Революції Гідності писав, переважно, інструментальну музику. Другий Майдан змінив його свідомість.

Борис Севастьянов:

“Українське суспільство має постійно змінюватись, вдосконалюватись. Те, що відбулася Революція Гідності, ще не означає, що гідності ми всі набули. Нам ще треба дуже пильно й постійно, перш за все, над собою працювати. Не над владою, не над кимось ще, а над собою. Працювати над поглядами, своєю поведінкою, врешті решт! Це я й про себе кажу так само. Я думаю, що гідність, це така штука, якої не набудеш за три місяці чи за два з половиною роки війни. Ні, це – постійний процес, він стартував три роки тому і триває досі.”

Календар подій

« »

Пн
Вт
Ср
Чт
Пт
Сб
Нд